Кірілл Зенін

Я ніколи не думала, що моє серце буде битися так болюче від гордості та смутку одночасно. Мій син, Кірілл Зенін, завжди був бійцем – і на рингу, і в житті. Він з дитинства не боявся труднощів. Спочатку – шквал ударів у залі ММА, потім – перші перемоги. Я пам’ятаю його наполегливість: ранкові пробіжки, синяки під очима після тренувань, блиск медалей на полиці. Він не просто боровся – він перемагав. Змагання за змаганням, нагорода за нагородою. Кожен його бій на рингу був викликом собі та світу: "Я можу більше". Але справжню силу його характеру показав не ринг. У 2019 році, повертаючись з навчання, він став свідком злочину. Без вагань кинувся назустріч небезпеці – затримав злочинця, не давши йому втекти. Тоді його нагородили за "вчинок року". Але для нього це не було подвигом – просто "так треба". Коли прийшла війна, він не роздумував. Він пішов захищати Батьківщину – так само рішуче, як колись виходив на ринг. Він бився до останнього, як справжній чемпіон. Я знаю – він не здався. Він залишився незламним. Мій син – Кірілл Зенін. Борець. Герой. Моя найбільша гордість і найважча втрата. Він не просто загинув – він став легендою. І я знаю: десь там, у безмежному небі, він і зараз стоїть у стійці – готовий до будь-якого бою.