Владислав Воронін

WOODSTOCK «Вудсток»

23.04.1995 - 29.11.2023 28 років

Звідки полеглий/лам. Дніпро

Ким був/ла у цивільному життіадвокат; викладач кафедри права

Захоплення та інтереси
■ Волонтерство на різноманітних культурних та освітніх подіях, зокрема на музичних концертах і фестивалях;
■ кавування (був поціновувачем смачної та якісної кави і просував культуру кави в своєму оточенні);
■ барна справа – міксував різноманітні напої по відео-туторіалам маючи вдома власний бар та спеціальний набір аксесуарів призначений для цього (мріяв потрапити на події, що об'єднують знавців та ентузіастів барної індустрії і навчитися нових знань у професіоналів);
■ керування авто, в тому числі відвідав декілька уроків екстремального водіння;
■ відвідування тиру (стрільба з різних видів зброї);
■ проходження квестів;
■ приготування їжі, зокрема працював в ресторані на мʼясному цеху в юнацькі роки;
■ гра на барабанах;
■ більярд (збирались із друзями та колегами у вільний після роботи час);
■ волейбольні матчі (зі спільнотою колег адвокатської сфери);
■ походи Карпатськими горами;
■ перегляд фільмів, особливо в кінотеатрах;
■ відвідування концертів (не тільки в якості волонтера, а і як глядач);
■ прийняття участі у розіграшах аукціонів на початку війни (гільзи, тубуси і т.п.).
Вагомі спортивні досягнення:
– Двократний чемпіон області по кікбоксингу в 2007 році.
– Бронзовий призер Європи по бойовому спортивному багатоборству в 2008р.
– Неодноразовий призер (перші, другі місця) різних спортивних змагань (2010-2012рр.)
– Чемпіон Дніпропетровської області з боксу – 2013 рік.
– Двічі переможець легкоатлетичного пробігу “Золота миля” в Університеті ім. Альфреда Нобеля в 2012 та 2013 році.
Інші захоплення:
• 2005-2009 відвідував художню школу по класу малювання. Збереглося декілька неординарних малюнків, проте малювання було не дуже цікавим Владу.
• в 2010 грав у музичному гурті на барабанах, для цього навчався грі на барабанах близько півроку. Збереглися відео виступів групи. В цей же час навчався грі на гітарі суто для себе в музичній школі.
• Під час навчання в Університеті був організатором Диспутного клубу з правознавчих питань.
• В 2013 році приймав участь в конкурсі “Містер і Міс Університету їм. Альфреда Нобеля”, де Владислав та його партнерка здобули звання віце-Містер та віце-Міс Університету, і саме вони (а не тогорічні переможці) були на афіші наступного року цього конкурсу.
• Пройшов курси ораторського мистецтва, що в подальшому допомогло в карʼєрі майбутнього адвоката.

Що не встиг/ла зробитиВ професійній діяльності Владислав реалізував себе як успішний адвокат, і тому планував (навіть не мріяв, а безпосередньо планував) в подальшому мати власне адвокатське обʼєднання. Проте і на цьому його амбіції у здійсненні правосуддя не завершуються: серед планів було також досягнути найвищої ланки у галузі юриспруденції – стати компетентним та справедливим суддею, який за допомогою свого розуму, а не сили, знаходить рішення у надскладних ситуаціях. Серед інших планів на життя Владові було цікаво продовжувати і надалі бути залученим у волонтерство на культурних подіях країни та, вірогідно, організувати щось нове своє. У сімейних стосунках він планував із дружиною мати двох дітей – хлопчика і дівчинку, імена яких вони вже навіть продумали, і жити разом у власному будинку десь за містом із своєю собакою (а може навіть і не однією). Поїхати кудись відпочивати великою родиною. Надовго. І без звʼязку із зовнішнім світом, максимально віддалено. Під час останніх місяців у війську, Вудсток мріяв про відпустку в Карпатах. Тільки гори і ніяких ґаджетів, соцмереж чи інших відволікаючих від гармонії з природою факторів. На жаль, це бажання так і залишилося нездійсненним. Як і мрія поїхати до океану і, лежачи на узбережжі, насолоджуватись звуком хвиль на заході сонця...