Євген Михальченко
Чечен
04.02.2000 - 31.08.2023 23 роки
Звідки полеглий/лас.Олексіївка, Донецька область
Ким був/ла у цивільному життіЄвген народився в селі Олексіївка Донецької області. З дитинства жив у селищі Межова на Дніпропетровщині. Там навчався у середній школі №2. Потім закінчив Межівське професійно-технічне училище. З ранніх років цікавився бджільництвом, завжди намагався допомагати на пасіці. Також разом із вітчимом займався бурінням свердловин, чим згодом заробляв. У вільний час із задоволенням вивчав щось нове. Любив працювати руками. Захоплювався спортом, займався футболом
Захоплення та інтересиЗ 2020 року Євген проходив службу в батальйоні охорони Арсеналу авіаційних засобів ураження. Під час повномасштабної війни, у травні 2023-го, за власним бажанням був переведений у 3-тю окрему штурмову бригаду, 2 штурмова рота, взвод "Десептикони". Там обіймав посаду стрільця-санітара. Женя захоплювався військовою справою, мріяв потрапити саме до 3 ОШБр, хотів після закінчення війни стати інструктором, щоб навчати хлопців так, як колись навчали його. Посмертно отримав нагрудний знак "Хрест хоробрих" Головнокомандувача ЗСУ та орден "За мужність" ІІІ ступеня.
Виходу немає тільки з труни, тому все можливо, якщо йти до мети
«Женя для мене - уособлення справжнього чоловіка. Сильний, сміливий, мужній, надзвичайно добрий і щедрий, справедливий. Моя кохана булочка. В ньому було найбільше життя з усіх, кого я знала. Женя був неймовірним оптимістом, завжди підбадьорював нас постійними жартами і ми вірили в нього і його везіння до останнього. Його борода була символом удачі, так мені розповідали хлопці з частини, наші друзі і рідні Жені. Хлопці приходили пощипати її з вірою в те, що це принесе удачу, і це дійсно було так. Його побратими казали: «Це був справжній воїн, вірний товариш. Він не знав страху перед ворогом і готовий був у будь-яку хвилину виконати наказ, готовий був поділитись з побратимами останнім». Якщо мені потрібно було б описати його кількома реченнями, певно вони були б такими: Це людина - життя. Людина - пригода. Він так любив кожну мить життя, кожен момент намагався прожити максимально. Завжди просив, щоб я продовжувала жити і стала щасливою, навіть якщо з ним щось станеться і це зараз дуже мотивує мене»
Наречена

Що робить платформа:
Поділіться історією героя- збираємо історії полеглих героїв
- зберігаємо памʼять
у цифровому архіві - транслюємо цінності героїв
у світ
Про фонд
попри всі випробування, українці продовжують діяти, створювати великі проєкти, які змінюють країну та світ