Я в тобі не сумніваюся. Ти завжди знайдеш якийсь двіж — або двіж сам тебе знайде

«Для мене він назавжди залишиться людиною з дуже добрим серцем. Юрій Ткачук народився 19 червня 1996 року на Вінниччині. Навчався у ВНТУ, працював інженером-конструктором, а у 2024 році став на захист України.
А для мене Юрій — не просто воїн. Він — моє перше кохання.
Ми познайомилися ще студентами. Перша зустріч у гуртожитку, перше побачення в кіно, вечірні поїздки в трамваї, червоні троянди — з цього почалася наша історія.
Потім життя розвело нас. Через спільну знайому між нами виникло непорозуміння, і ми втратили одне одного на роки. Та через багато років знову почали спілкуватися.
Ми ще не встигли зустрітися. Не встигли поговорити наживо, не встигли прожити те «знову», на яке, можливо, чекали стільки років.
Але він встиг сказати мені найважливіше:
«Я зрозумів, що кохав лише тебе і так і не зміг тебе замінити»
11 серпня 2026 року Юрій загинув під час виконання бойового завдання на Дніпровському напрямку.
Йому було лише 30.
Його життя обірвалося
Ми так і не встигли зустрітися…
Та я назавжди збережу нашу історію — від першого кохання до останніх його слів.
Для України він — Герой.
Для рідних — син, брат, друг.
А для мене — назавжди Юрчик.
19.06.1996 — 11.08.2026
Ти не встиг повернутися до мене. Але назавжди залишився в моєму серці»

Дівчина

Наші герої

  • збираємо історії полеглих героїв
  • зберігаємо памʼять
    у цифровому архіві
  • транслюємо цінності героїв
    у світ

Про фонд

попри всі випробування, українці продовжують діяти, створювати великі проєкти, які змінюють країну та світ