«Мертві бджоли не гудуть, а якщо гудуть — то тихо-тихо…»

«Його життєва філософія була простою і щирою: любити рідну землю, знаходити радість у тиші лісу та біля ставка, щиро вболівати за улюблену футбольну команду й понад усе цінувати свою родину. Він умів радіти простим речам, адже саме в них приховані справжня радість і сенс життя.
Захищати рідну землю від рашистської навали Сергій став 27 вересня 2023 року, коли був призваний до лав Збройних Сил України.
Спочатку в Полтаві він пройшов навчання за спеціальністю зв’язківця. Після цього протягом восьми місяців виконував бойові завдання на одному з найгарячіших відтинків фронту — Покровському напрямку на Донеччині.
Здібності, відповідальність і бойовий гарт Сергія не залишилися поза увагою командування. Разом з іншими бойовими побратимами його направили на навчання до Великої Британії. Звідти, здобувши безцінні знання та навички й отримавши звання головного сержанта, Сергій знову повернувся на Донбас, щоб продовжити боронити Україну від російських окупантів.
14 листопада 2024 року життя Сергія обірвалося під час виконання бойового завдання внаслідок мінометного обстрілу поблизу міста Мирноград Покровського району Донецької області.
Він до останнього залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам і рідній Україні. Віддав життя за свободу та незалежність Батьківщини»

рідна сестра

Наші герої

  • збираємо історії полеглих героїв
  • зберігаємо памʼять
    у цифровому архіві
  • транслюємо цінності героїв
    у світ

Про фонд

попри всі випробування, українці продовжують діяти, створювати великі проєкти, які змінюють країну та світ