Михайло Бороха

Крук

22.05.2001 - 30.09.2024 23 роки

Звідки полеглий/лаЛьвів

Військова посада/званняМолодший лейтенант

Коли був/була мобілізований/мобілізована06/06/2024

Місце служби/підрозділ71 бригада

Місце загибеліВовчанськ

НаціональністьУкраїна

Ким був/ла у цивільному життіінженер радіо та телебачення, інженер апаратно студійського блоку на телебачені

Захоплення та інтересиМав велику колекцію шевронів. Займався фізичною самопідготовкою, цікавився картографією та військовою різноманітною технікою. Надзвичайно любив тварин. Створював меми та розважав друзів

Що не встиг/ла зробитипобувати у Греції та Іспанії

Хто, як не я

«Михайло усього себе віддав захисту України. Він ще з юності свідомо зробив свій вибір. Відстоював національну ідею, цікавився українською історією та героями нашого часу. Вірив у свою країну та без вагань став на її захист зі словами «Треба йти». До отримання відзнаки почесного донора крові залишалось зовсім мало.
Він був добрим, цілеспрямованим та сміливим. Завжди мав тверду віру в себе. Одним з перших відгукувався на любі прохання та щедро ділився всім, що мав. Був підтримкою та мотивував до дій. (Побратими ділились спогадами, що він завжди заставляв їх займатись самопідготовкою через не можу).
Михайло уособлював мрію про мирне життя, яке можливе лише після перемоги над ворогом»

Сестра

Чим ще хотіли поділитись?

Михайло був дуже світлою і життєрадісною людиною. Він умів тішитися дрібницями, цінував конкретику в словах і вчинках та завжди залишався чесним — перед собою й перед іншими. Брехню не приймав принципово, а правду відстоював спокійно й упевнено. Його патріотизм не був показовим — він жив у щоденних речах і рішеннях. Він постійно розвивався і щиро радів новим знанням. Любив якісні речі, мав свій стиль і виглядав так, як жив — зібрано й гідно. Окрема тема — його меми. Він дуже любив і вмів робити справді якісні меми. Це відчували всі, бо вони були про кожного — влучні й прекрасні. Він умів зібрати всіх разом — достатньо було однієї пропозиції піти на пиво. Поруч із ним було легко й весело. Людей, які були поруч, він називав «товариством». Завдяки Михайлу це слово багато хто взяв у щоденний вжиток. Дуже цікавився ручними ножами й мав їх чимало. Любив подорожі, природу й тварин. І тепер особливо болить одна проста, нездійснена річ — ми так і не поїхали разом у гори по гриби. Михайло вмів жити так, що поруч із ним хотілося жити й радіти. Дякую тобі за це. — товариш Андрій