Володимир Карпов

Травень

28.05.1989 - 22.12.2024 35 років

Звідки полеглий/лаПершотравенськ

Військова посада/званняСтрілець

Коли був/була мобілізований/мобілізована31/07/2024

Місце служби/підрозділ3 ОШБр

Місце загибеліН. п. Новоєгорівка Луганська область Сватівський район

НаціональністьУкраїна

Де і на кого вчився/вчиласьАвтотранспортний технікум НГУ м. Дніпро 2006 - 2009 19.Обслуговування та ремонт автомобілів та двигунів.

Ким був/ла у цивільному життіСлюсар-будівельник

Захоплення та інтересиГрав в настільний теніс, плавання, боулінг

ДітиКарпова Ангеліна 13 років, Карпов Георгій 11 років

Що не встиг/ла зробитиЗнайшла в його конспекті з тактичної медицини запис на останній сторінці «Погулять под луной с Кристиной». На жаль, ми вже не зможемо погуляти разом

Тримаємо стрій

Можливо, його життя в чиїхсь очах не здається видатним, і, можливо накладання турнікетів на відірвану руку і ногу 19-річному побратиму - для більшості дрібниця, але хлопець вижив. Маленька Ремарка: Володимир боявся крові до непритомності, але зробив все чітко, швидко і без вагань, бо в таких випадках кожна секунда на вагу золота. Що ж, він впорався. На одному із завдань він отримав контузію і лікар дав йому відпуску на 5 днів, але Володимир з пошкодженням барабанної перетинки і тиском на наступний день вже був на тренуванні зі стрільби: ворог наступає і лежати ніколи

Особисті здобутки

Був найкращим шиномонтажником

Чуйний, завжди готовий прийти на допомогу, патріот України

«Допомагав всім оточуючим»

Дружина

Незалежності і світлого майбутнього для своїх дітей

Відео:

https://vm.tiktok.com/ZMAL6mJqn/

Інші прояви збереження памʼяті

У місті де народився Шахтарське (Першотравенськ) розміщений портрет на Алеї памʼяті Героїв, у м. Дніпро з 30.08 по кінець жовтня буде розміщений банер в пешохідній зоні скверу Героїв та на сайті «Історії Героїв», у м. Дніпро розміщений банер на Алеї Пошани

В пам'ять про героя

Він дуже прагнув, щоб ми їм пишалися і ми пишаємося

Чим ще хотіли поділитись?

В першу чергу, він був сином, братом, чоловіком і батьком, який заплатив своїм життям не тількі за для мирного неба рідних, але і всієї України. Ти хотів, щоб ми тобою пишалися. І ми пишаємося!