Владислав Воронін
WOODSTOCK «Вудсток»
23.04.1995 - 29.11.2023 28 років
Звідки полеглий/лам. Дніпро
Ким був/ла у цивільному життіадвокат; викладач кафедри права
Захоплення та інтереси
■ Волонтерство на різноманітних культурних та освітніх подіях, зокрема на музичних концертах і фестивалях;
■ кавування (був поціновувачем смачної та якісної кави і просував культуру кави в своєму оточенні);
■ барна справа – міксував різноманітні напої по відео-туторіалам маючи вдома власний бар та спеціальний набір аксесуарів призначений для цього (мріяв потрапити на події, що об'єднують знавців та ентузіастів барної індустрії і навчитися нових знань у професіоналів);
■ керування авто, в тому числі відвідав декілька уроків екстремального водіння;
■ відвідування тиру (стрільба з різних видів зброї);
■ проходження квестів;
■ приготування їжі, зокрема працював в ресторані на мʼясному цеху в юнацькі роки;
■ гра на барабанах;
■ більярд (збирались із друзями та колегами у вільний після роботи час);
■ волейбольні матчі (зі спільнотою колег адвокатської сфери);
■ походи Карпатськими горами;
■ перегляд фільмів, особливо в кінотеатрах;
■ відвідування концертів (не тільки в якості волонтера, а і як глядач);
■ прийняття участі у розіграшах аукціонів на початку війни (гільзи, тубуси і т.п.).
Вагомі спортивні досягнення:
– Двократний чемпіон області по кікбоксингу в 2007 році.
– Бронзовий призер Європи по бойовому спортивному багатоборству в 2008р.
– Неодноразовий призер (перші, другі місця) різних спортивних змагань (2010-2012рр.)
– Чемпіон Дніпропетровської області з боксу – 2013 рік.
– Двічі переможець легкоатлетичного пробігу “Золота миля” в Університеті ім. Альфреда Нобеля в 2012 та 2013 році.
Інші захоплення:
• 2005-2009 відвідував художню школу по класу малювання. Збереглося декілька неординарних малюнків, проте малювання було не дуже цікавим Владу.
• в 2010 грав у музичному гурті на барабанах, для цього навчався грі на барабанах близько півроку. Збереглися відео виступів групи. В цей же час навчався грі на гітарі суто для себе в музичній школі.
• Під час навчання в Університеті був організатором Диспутного клубу з правознавчих питань.
• В 2013 році приймав участь в конкурсі “Містер і Міс Університету їм. Альфреда Нобеля”, де Владислав та його партнерка здобули звання віце-Містер та віце-Міс Університету, і саме вони (а не тогорічні переможці) були на афіші наступного року цього конкурсу.
• Пройшов курси ораторського мистецтва, що в подальшому допомогло в карʼєрі майбутнього адвоката.
Терпи — терпець тебе шліфує!
«Влад завжди казав, що він людина команди і ніколи не кине своїх хлопців. Він продовжував з ними дихати одним повітрям. Жити одним життям. Влад пишався тим, що він офіцер. І він повністю відповідав цьому статусу. Це не звання, це саме статус. Це статус офіцера, який розуміє чим він займається, не уникає свого обов'язку і думає про своїх ближніх. Це дуже важливо
– мама, Яна Вороніна
"Влад робив все свідомо. Тому що розумів, що треба. Що якщо не відстоювати Донбас, то завтра так само прийдуть в Дніпро. Він – приклад, на який всім треба дивитись і розуміти, що немає людей народжених для війни. Є люди, які просто беруть і воюють – командир, Сергій Нечипоренко
Влад виводив групи на позиції, він все роз'яснював-пояснював, тіла виносив... Він ішов туди, щоб винести загиблих... Це мене шокувало. Я його питала: "Чому ти не можеш сказати хлопцям, які будуть ротацію проводити, щоб вони евакуювали?" І він мені сказав: "Я можу зробити так, щоб хлопці швидше повернулися додому? Можу. Я це і зроблю!" Так, погоджуюсь, це дійсно необхідна річ, але він не те, щоб прям горів цим – в нього було певне відчуття честі, поваги до людей, які прийшли воювати, і які мають повернутися додому будь-якою ціною! І коли кинули клич евакуювати Вудстока з полю бою після майже місяця у статусі безвісти зниклого... не одна, не дві людини, і навіть не пʼять побратимів зголосились піти за ним...
Це прям Людина. Людина з великої літери. Я не можу сказати, що він – мій колега чи побратим по зброї. Це – Людина і дійсно той, кого можна назвати Другом – посестра, Катерина Олексенко
Влад навчив мене своїй простоті і легкості життя. Є можливість – хапай її! Цікаво щось – бери і пробуй! Не вмієш – навчись! Вмієш – допоможи іншим! Саме ця риса була притаманна йому найбільше. І я впевнена, що її я і перейняла. Він впливав на людей і продовжує це робити навіть не перебуваючи поруч з нами в цьому земному вимірі – дружина, Вікторія Вороніна»
дружина

Що робить платформа:
Поділіться історією героя- збираємо історії полеглих героїв
- зберігаємо памʼять
у цифровому архіві - транслюємо цінності героїв
у світ
Про фонд
попри всі випробування, українці продовжують діяти, створювати великі проєкти, які змінюють країну та світ