Андрій Василенко

Бука

13.05.1995 - 14.07.2024 29 років

Звідки полеглий/лам. Монастирище

Ким був/ла у цивільному життіПрацював зварювальником та водієм. З 2019 по 2020 проходив строкову службу. По закінченню служби працював на сількогосподарському підприємстві. З початком повномасштабного вторгнення був призваний по загальній мобілізації до лав ЗСУ на захист Батьківщини

Захоплення та інтересиЛюбив автомобілі, авто для нього було вірним другом за яким він завжди доглядав. Захоплювався риболовлею, любив ранкову тишу на березі річки та відпочинок з друзями. Андрій був справжнім майстром на всі руки, завжди щось будував. Також мріяв мати свою справу, та мріяв займатися столярними роботами. Головною мрією була велика та дружня родина. Разом зі своєю нареченою Ростиславою мріяли про донечку

ДітиНемає

Що не встиг/ла зробитиНайголовніше Андрій мріяв жити під мирним небом у вільній країні за що й боровся до останнього подиху, віддавши своє життя. Мріяв збудувати великий будинок, мати власну справу. Мріяв подорожувати, мати велику та дружню родину. Він вірив та стрімко ішов до своєї мети навіть уже запланували дмту весілля разом з нареченою. Мріяв щоб первістком була донечка, навіть обрав для неї ім'я. Та нажаль не встиг втілити всі свої плани.

Все буде добре

Особисті здобутки

Немає

Андрій був тихим та спокійним. Завжди боровся за справедливісь. Його доброта не знала меж. Завжди приходив на допомогу та підримував усіх. Ніколи не цурався роботи, любив робити все сам. Безмежно любив тварин та дбав про них.

«Андрій за життя був світлою та доброю людиною. Вірним другом, який завжди прийде на допомогу. Любив собак, завжди турбувався про них та окрім того, що мав домашніх улюбленців, ніколи не відвертався від тварин, які не мали дому і завжди частував їх смачненьким. Для родини завжди був надійною опорою. В пам'яті рідних він назавжди залишиться 29 річним юнаком, сповненим надій на світле майбутнє...»

Наречена