Олександр Попсуй

Петрович

03.11.1995 - 06.10.2022 26 років

Звідки полеглий/лам. Дніпро

Військова посада/званняКомандир 1 патрульного взводу

Коли був/була мобілізований/мобілізована05/11/2017

Місце служби/підрозділ15 Словʼянський полк Військова частина 3035 НГУ

Місце загибелісмт Терни, Лиманський район, Донецька область

НаціональністьУкраїна

Де і на кого вчився/вчиласьДніпровський гірничий університет. За фахом «автомеханік»

Ким був/ла у цивільному життіВійськовий за контрактом з 2017 року

Захоплення та інтересиУ Олександра було дві улюблені справи. Перша - це спорт, а друга - це автомобілі, і не просто автомобілі, а саме розбирати та знати все ТТХ автомобіля повністю, а найулюбленіші авто це старі марки Mercedes типу 124 або 140. За першою освітою Саша був автомеханік, це була його стихія, а ще у нього була мрія по закінченню війні розпочати відкриття свого СТО

Що не встиг/ла зробитиВін не встиг залишити після себе діток. На початку війни ми чекали дитинку, але на такому стресі стався викидень… Та ще була мрія своє СТО, теж довго планували як все зробити і почалась війна було не до того.

Ми своє віджимали, віджимаємо і будемо віджимати

Одного разу Олександр запросив мене на побачення на тиху прогулянку у сосновий ліс. Ну і для мене цей образ у голові малювання, зручна спортивна одежа, але Саша приїхав мене забирати і я дивлюся він у туфлях, джинсах і класичному светрі, але зовсім не у спортивній одежі як я))))) Потім історія як у підлітковий час він мене навчав на Волзі 24-й водити автомобіль по селу. Взагалі без єдиного крику і «повчань» навчив. Так легко і професійно тепер я вмію керувати вже 10 років автомобілем))) Історій дуже багато і можу довго розказувати за стільки років разом)

Особисті здобутки

У цивільному житті активно займався щоденно у спортивному залі та на кросфітарені.

Людина з безмежним вогнем у очах, з почуттям гумору і завжди посмішкою на обличчі з близькими людьми та колегами. Але для людей яким не довіряє ніколи близько не підпускав. Активний, спортивний, з захопленнями які мріяв виконати у майбутньому …але не сталось …

«Ця людина була максимально безстрашна... він не боявся нічого. Мені навіть інколи здається, що в нього відчуття страху та інстинкту самозбереження не було зовсім. Ми з його мамою гадаємо, що коли він шов на нуль, він навіть не думав що може загинути. Але він дуже кохав свою дружину і маму, тому він аби не засмучувати нас і щоб ми не відмовляли його від цієї ідеї, просто не сказав нам що вирішив зі своєї частини перейти у іншу яка на нулі, для нас була легенда, що він у Київі живуть вони у полях.
"Є люди які прожили життя довге і безтолково, а є люди які прожили життя коротке наповнене змістом і дали сей зміст для інших". Ми з чоловіком знайомі з дитинства, і знаєте я дякую йому щодня за цей зміст мого життя, бо така яка я є - це все він!»

Дружина

Сашу завжди був за справедливість! Навіть у черзі коли чоловік крикнув на свою дружину Саша дуже сильно «закрив» рот чоловіку. Справедливість у всіх проявах. Тому коли ці тварюки переступили нагло наш кордон він не зміг стояти осторонь і пішов їх відштовхувати.

Інші прояви збереження памʼяті

1.На школі зроблено меморіальну дошку. 2.У місті є «музей історії Дніпра» де зібрано інформацію про полеглих мешканців Дніпра - https://midnipro.museum/popsuj-oleksandr-andrijovych/ 3. У Києві на стіні памʼяті Михайлівського собору. 4. На сайті Меморіалу https://memory.dp.ua/olepop 5.Знято фільм французькими журналістами, який буде видано по закінченню війни (є матеріали які на даний час не можна публікувати). 6. Знято фоторепортаж Львівською журналісткою Катериною Москалюк https://kustdnipro.com/ya-ne-znala-shho-sasha-pishov-na-vijnu-diznalasya-koly-vin-zagynuv/ 7. Була виставка «наодинці» з історією Олександра https://www.radiosvoboda.org/amp/news-dnipro-vystavka-druzhyny-zahyblyh-bijciv/32380938.html І ще багато чого, не усе памʼятаю вже.

В пам'ять про героя

Я хочу щоб памʼятали його доброту, хоч Саша і намагався завжди бути брутальним і сильним чоловіком. Але в середині він дуже добрий і щирий, це бачили тільки дууууже близькі люди. Він дійсно вірив, що він зможе цих тварюк викинути з нашої землі і знов повернемось до мирного життя.