Іван Афанасьєв
АФОНЯ
11.09.1996 - 22.04.2022 25 років
Звідки полеглий/лаКиїв
Військова посада/званняСолдат,стрілець-помічник гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу
Коли був/була мобілізований/мобілізована01/03/2022
Місце служби/підрозділСили Спеціальних Операцій ( ССО )
Місце загибеліСело Вільхівка, Харкывська область
НаціональністьУкраїна
Де і на кого вчився/вчиласьНавчався в 3Н3 262 в м. Києві. Закінчив Київське професійне училище залізничного транспорту ім.В.С.Кудряшова. Продовжив навчання в технікумі транспортної інфраструктури. Прагнув стати водієм Київського метрополітену, проте його життя кардинально змінилося в одну мить. Він закохався у малюнки та фарби, у мистецтво татуювання.
Ким був/ла у цивільному життіМайстер тату у власній студії "WHITEBEARTATTOO"
Захоплення та інтересиБув професіоналом своєї справи, відкрив власну студію татуювання “White bear tattoo”, залишив свій відбиток на тілах багатьох людей не тільки в Україні, а і за кордоном. Вивчив декількох учнів, що з такою ж пристрастю продовжують його справу. Іван був активною людиною, все своє життя займався спортом та обожнював риболовлю. Був Кандидатом в майстри спорту з акробатики та призером багатьох чемпіонатів по футболу
Що не встиг/ла зробитиВін мріяв відіграти весілля — гучне й щире, серед рідних і близьких. Хотів подорожувати та відкривати для себе світ, особливо його вабили скандинавські країни: Норвегія, Данія. Його захоплювала сувора краса півночі, тиша, сила природи та особлива філософія життя. Він був поціновувачем скандинавських богів і культури, знаходив у них символи сили, честі та внутрішньої свободи. Він мріяв придбати нову машину, будував плани на майбутнє. Хотів взяти участь у тату-фестивалі — як ще одному способі самовираження. Усі ці мрії були частиною нього — живі, світлі й справжні, такими, яким був він сам.
Нікого не слухай. Живи як хочеш, щоб тобі було добре. Живемо один раз
Особисті здобутки
Був Кандидатом в майстри спорту з акробатики та призером багатьох чемпіонатів з футболу. Був професіоналом своєї справи, відкрив власну студію татуювання “White bear tattoo”, залишив свій відбиток на тілах багатьох людей не тільки в Україні, а і за кордоном. Вивчив декількох учнів, що з такою ж пристрастю продовжують його справу.
Мав тверду життєву позицію, був бійцем за справедливість, ніколи не залишав у біді і завжди всім допомагав. Любив життя, веселі компанії та прагнув наситити життя максимально яскравими кольорами. Був вірним другом та надзвичайним сином. Коли він почав займатися татуюванням, то відкрилася його сторона як психолога. Деякі люди приходили до нього не просто зробити татуювання, а й поговорити, спитати поради. Він був дуже відкритою людиною. Він був амбіційним та нетерплячим, щирим та відданим, люблячим та мрійливим.
«Мав тверду життєву позицію, був бійцем за справедливість, ніколи не залишав у біді і завжди всім допомагав. Любив життя, веселі компанії та прагнув наситити життя максимально яскравими кольорами. Був вірним другом та надзвичайним сином. Він був амбіційним та нетерплячим, щирим та відданим, люблячим та мрійливим»
Брат
Інші прояви збереження памʼяті
У школі №262 м. Києва до роковин загибелі Івана відкрита меморіальна дошка на честь Героя. Родиною Івана Афанасьєва, друзів та небайдужих людей було зібрано кошти для придбання дрон Mavic для підрозділу "ССО". Дрон назвали "Афоня" позивним відважного воїна. На роковинах загибелі героя на стадіонах ДЮСШ "Поділ" та ДЮСШ "Оболонь" були проведені футбольні матчі в честь Івана Афанасьєва. В пам'ять про Івана (тату майстра) його учениця Олександра Болюта, відкрила тату студію в його честь.Адже мистецтво татуювання було для Івана більше ніж просто робота в мирному житті.
В пам'ять про героя
Ми хочемо, щоб про нього згадували як про сильну й світлу людину, яка жила за принципами честі та справедливості. Він не проходив повз чужий біль, умів підтримати у складний момент і завжди простягав руку допомоги. Його життєва енергія відчувалася в усьому: він умів радіти простим речам, любив живе спілкування й намагався проживати кожен день яскраво та по-справжньому. Для друзів він був надійною опорою, для родини — люблячим і турботливим сином. Татуювання стали для нього не просто ремеслом, а способом говорити з людьми: поруч із ним знаходили спокій, довіру та пораду. До нього йшли не лише за малюнком на шкірі, а й за розумінням та підтримкою. Він був людиною великих прагнень і живих емоцій — відкритою, щирою, відданою своїм цінностям. Любив, мріяв, поспішав жити й залишив після себе пам’ять, яка житиме в серцях тих, хто мав честь знати його.
What the platform does:
Share the hero's story- collecting stories of fallen heroes
- preserving memories
in a digital archive - We convey the values of heroes
to the world
About Fund
Despite all the challenges, Ukrainians continue to take action and create large-scale projects that are changing the country and the world.