Корчига Владислав

Хіпстер

30.11.1999 - 22.12.2024 25 років

Звідки полеглий/лаМаріуполь

Ким був/ла у цивільному життіБільшу частину життя був джазовим музикантом. Останні декілька років працював бариста

Захоплення та інтересиЗахоплювався активним відпочинком та мандрівками. Як була можливість - одразу їхав у гори. Наповнювався енергією Карпат. Після служби мріяв вирушити в самотню пішу подорож Україною, відкриваючи її для себе крок за кроком

Що не встиг/ла зробитиПісля перегляду походу Валерія Маркуса шляхом Ель Каміно де Сантьяґо, Влад запалився ідеєю пройти цей маршрут сам — наодинці, зі своїми думками. Він мріяв знову побачити рідний Маріуполь. Відвезти нас із песиком на улюблений пляж, показати місто, яке так любив. Йому подобалося писати — нотатки, щоденники, уривки думок. Інколи говорив, що хотів би написати мемуари чи бодай одну розповідь, хоч і жартома додавав, ніби не дуже вміє. Але насправді, в нього дуже гарно виходило. Ми разом мріяли пройти всі Карпати. Він завжди казав, усміхаючись: “Обійдемо Карпати — почнемо готуватися на Джомолунґму”. І я не сумніваюся, що ми б туди добрались. Після війни мріяв відкрити бар. Такий, де могли б збиратися ветерани. Ми вже навіть обмірковували назву, дизайн інтер’єру. Це мало бути місце тепла, сили й спокою для чудових людей. А ще — він мріяв побудувати будинок десь далеко в горах. Утікти від людей, бути тільки вдвох. І з собаками — ми хотіли завести дуже багато собак! Навіть придумали їм імена.