Грибан Назарій

Продюсер

26.05.1997 - 02.04.2023 25 років

Звідки полеглий/лаКиївська область

Військова посада/званнястарший стрілець роти «Гонор», аеро і родіолокаційна розвідка

Коли був/була мобілізований/мобілізована01/12/2022

Місце служби/підрозділ1-ий ОМБ «Вовки да Вінчі» 67 бригади ЗСУ

Місце загибеліБахмут, Хромове

НаціональністьУкраїна

Де і на кого вчився/вчиласьВідкритий Міжнародний Університет розвитку людини «Україна», Психологія

Ким був/ла у цивільному життімузикант, поет, фрілансер

Захоплення та інтересизахоплювався похода и в гори з палатками, риболовлею, подорожами (в тому числі автостопом по Європі). Писав слова та музику до пісень, влаштовував імпровізаційні концерти для друзів. Любив гарний гумор, жарти на невимушене спілкування. Мав добре серце, постійно волонтерив у притулках для тварин, годував безхатніх собак та котів. В машині завжди возив їжу для них, на випадок якщо зустріне голодного хвостика.

Що не встиг/ла зробитизробити студійний запис своїх пісень і щоб принаймні одна з них стала хітом, почути на національному радіо свою останню пісню «Втомлені», стрибнути з парашутом, навчитись вінсерфінгу в океані.

Життя коротке, треба жити наповну.

Щоб він не робив чи планував робити- він розглядав з точки зору великої кінцевої цілі. Коли почалася війна, він сказав «я не можу просто сидіти і нічого не робити», «що я скажу своїм дітям коли вони мене запитають що я робив коли почалася війна». З перших годин повномасштабного вторгнення Назарій вступив до добровольчого формування ТРО, бо не міг інакше. Ще у Назара була велика любов до тварин. Він постійно годував безхатченків та допомагав знайти їм прихисток, їздив волонтером в притулок для тварин, завжди в авто мав корм на випадок якщо зустріне голодного хвостика.

Особисті здобутки

Назар писав пісні (слова та музику), вірші. Під час війни написав пісню «Втомлені» https://youtu.be/7b0jwRsS4LI та вірш «Жити а не бути».

Жив з цікавістю, відвагою та відчуттям що завтра може й не настати. Жив тут і зараз, був душею компанії, влаштовував імпровізаційні концерти для друзів, мав чудове почуття гумору. Був надзвичайно відповідальним. Якщо потрібна була допомога- на нього завжди можна було покластися.

«Жив щиро і відкрито, приймаючи світ таким, яким він є. Кожен день для нього був особливим - прожитим з цікавістю, відвагою та відчуттям що завтра може й не настати. Назар вмів бути гарним другом. Для мене він був перше другом, потім братом. Вмів підтримати словом і ділом, розвеселити коли було сумно і боляче на душі. Ми могли з ним годинами говорити…»

сестра

Волів щоб українці розмовляли українською мовою, щоб Україна була європейською країною без кордонів для подорожей, щоб не було такого великого і такого бідного прошарку населення, щоб пенсіонери могли дозволити собі мати більше.

Відео:

Інші прояви збереження памʼяті

фільм про життя https://youtu.be/K2Am1x5YlLg Створено мурал (військовий портрет) на стіні Дарницького мосту разом з іншими полеглими побратимами. Військова форма Назарія з шевронами зберігаються в Національному музеї історії України у Другій світовій війні для подальшого використання у створенні виставок, присвячених українським захисникам