Андрій Чигирин

Альбус

08.08.1999 - 10.10.2025 26 років

Звідки полеглий/лаСело Любомирівка Дніпропетровська область

Ким був/ла у цивільному життіПід час і після навчання у Дніпровському національному університеті працював у різних сферах. Завжди шукав себе та можливість бути корисним.

Захоплення та інтересиАндрій був вимогливим до себе, не шукав легких шляхів і завжди працював на результат. Його вирізняло тонке й гостре почуття гумору — влучне, живе, таке, що могло розрядити атмосферу навіть у найскладніші моменти. Він дуже любив спорт і тренувався за кожної можливості. Для нього це було способом підтримувати силу, витривалість і дисципліну. Любив читати та дивитися футбольні матчі, а в дитинстві захоплювався риболовлею. Під час навчання в університеті грав за футбольну збірну факультету. У листопаді 2022 року Андрій долучився до лав ЗСУ, а його бойовий шлях розпочався навесні 2023 року під час Бахмутської кампанії. Влітку 2023 року приєднався до 12 бригади спеціального призначення НГУ «Азов». Воював у Серебрянському лісі, на Торецькому і Нью-Йоркському напрямках. Служив зв’язківцем, мінометником, оператором НРК і дронів, а за потреби виходив на позиції як піхотинець. Цікавився військовою сферою, постійно розвивався як фахівець, з кожним навчанням усе більше опановував стрільбу, технології та медицину

Роби хоч щось — тільки не стій на місці рівно

«Неймовірний у своїй багатогранності. Андрію ніколи не потрібно було бути найкращим у чомусь, бо він був найкращим просто тому, що був собою. «Він для нас був найдорожчим у світі», — так говорять про нього батьки. Так само віддано він любив і цінував своїх близьких, завжди був поруч і допомагав усім, чим тільки міг. Турботливий син і брат, коханий хлопець, надійний друг і побратим — для кожного, хто був поруч із ним, він є і назавжди залишиться по-своєму рідною, близькою та незамінною людиною»

Дівчина