Замула Євген

«29 травня 2024 року на Донеччині загинув справжній Воїн, Герой, захисник України — Євген Валентинович Замула, позивний «Айвенго». Він відійшов у вічність, віддавши найдорожче, своє життя за свободу і незалежність Батьківщини. Йому назавжди 43…
З перших днів війни на Донбасі у 2014 році Євген Замула став до зброї. Не чекав повістки, не шукав відмовок. Хоча не служив у строковій армії і був комісований за станом здоров’я, це не зупинило його, коли почалася антитерористична операція. Як згадує його мама, Тетяна Іванівна — відома у Тростянці волонтерка та активістка Майдану — син сам пройшов військову комісію й поставив родину перед фактом: "Іду захищати державу".
З того часу Євген пройшов чимало. Був поранений під час боїв у зоні АТО (ООС), повертався додому на лікування, але щоразу — знову на передову. Коли у 2022 році ворог почав повномасштабне вторгнення, він не вагаючись повернувся на службу. Цього разу — у складі одного з найпотужніших спецпідрозділів — «Кракен».
«Айвенго» — так його звали побратими. Стійкий, витривалий, справжній воїн світла, який не знав страху. Він не просто воював — він надихав інших. Своїм досвідом, спокоєм, вірою в перемогу.
Народився Євген у Тростянці. Жив звичайним мирним життям. Але завжди був людиною діла — небайдужим до долі своєї землі, своєї країни. Його серце боліло за Україну.
29 травня 2024 року в одному з найзапекліших боїв на Донеччині серце «Айвенго» зупинилося. Герой загинув, прикриваючи побратимів. Його тіло винесли з поля бою ті, кому він не раз рятував життя. Вдома рідні чекали його повернення з перемогою, але дочекалися Героя на щиті.
Приклад справжньої мужності, самопожертви, людяності. Таким був Євген Замула — наш Айвенго. І таким залишиться у пам’яті кожного, хто його знав.
Ми не маємо права забути. Не маємо права зрадити. Бо такі, як Євген Валентинович, поклали життя, щоб ми могли жити, і жити гідно.
Слава Герою. Вічна пам’ять»