Карпенко Віталій

«Це була людина з великим серцем, завжди допомагав тим, хто цього потребував, чи звертався за допомогою. Знав що і як робити в будь якій ситуації. Жив дотримуючись принципів чесності і гідності. Мав суровий вигляд але найдобріші очі і посмішку. Був фортецею для своєї родини.
С перших днів повномасштабного вторгнення опинився в окупаціїї в селищі Шевченково, Харківської обл. Весь цей час передавав данні до ЗСУ. В кінці липня (під час окупації) в дім прийшли співробітники російських спецслужб. Дізнавшись проукраїнську позицію провели обшук і забрали в полон в м.Куп’янськ. Півтора місяця тортур та знущять не зламали його і не змінили його патріотичних поглядів. 8 вересня 2022 р. повернувся додому з полону, пройшовши пішки близько 35 км. Відновившись, в свої 57 років добровільно вступив до лав ЗСУ, долучившись до 113-ї окремої бригади 123-го окремого батальйону Сил територіальної оборони Куп’янська ЗСУ. Де служив, старшим сержантом, навідником противотанкового відділення противотанкового взводу роти вогневої підтримки. Був найстаршим у підрозділі тому і отримав позивний «ДЄД»»